середу, 4 січня 2017 р.

Тисяча променистих сонць, тисяча щемних вражень

Новий читацький рік почався із зовсім не святкової книжки, що розтерзала мені душу. Досі не можу пояснити собі, чому зараз взялася за цей роман, адже подруга радила його прочитати понад рік тому, а я зазвичай або хапаю все, що радять, одразу, або ж забуваю на віки вічні. Але до "Тисячі променистих сонць" (A Thousand Splendid Suns) афганського письменника Халеда Хосейні повернулася думками і не пошкодувала. Цей щемний роман нагадав мені, що таке плакати над книжкою. Над ідеально написаною книжкою, яка оповідає історію життів двох жінок періоду афганських воєн.
У цьому романі є все для серця й для розуму: складна історична основа, простий, але місткий, стиль, динамічний сюжет. Сюжетні лінії сплітаються довкола двох головних образів  Маріам і Лейли, яким судилося не зі своєї волі стати дружинами психічно неврівноваженого (хоча назагал типового у ставленні до тогочасному ставленні до жінок) чоботаря Рашида. 
"Тисяча променистих сонць"  це насамперед історія про жіночу дружбу під час війни. От колись писала рейтинг про дружбу в літературі й бідкалася, що мало що можу згадати саме про жіночу дружбу. Так от Лейла і Маріам очолили б список, якби я тільки раніше прочитала цей роман.
Але твір більше, ніж тільки про дружбу. Для тих, хто, як і я, не дуже багато знає про війну в Афганістані й становище жінок у країнах Сходу, це буде відкриття багатьох суспільних нюансів. А ще ця книжка дуже людяна, і мої слова про те, що я над нею плакала,  це не передбачувана реакція на сентиментальні прийоми, а чисте співпереживання, вболівання за людяне в людині й моя улюблена філософія екзистенціалізму (ми живемо в абсурдному світі, і тільки відповідальність за свій вибір дарує нам шанс відчути невипадковість і значущість будь-чого до нас причетного). 
Тепер про головні образи. 
Маріам, позашлюбна дитина багатія, приречена все життя почуватися винною, народженою в гріхові, залякана й стражденна, долю якої визначили чужі люди, а рідний безхарактерний батько нічим не захотів зарадити. Лейла  красуня, бажана дитина, народжена в прогресивній родині, де всі любили одне одного, де батько обожнював свою доньку й хотів, щоб вона навчалася усупереч умовностям афганського суспільства, де роль жінки обмежувалася  дітонародженням й веденням побуту в домі свого чоловіка. Дві різні долі Маріам і Лейли поєдналися за трагічних обставин і витворили дивовижні стосунки, рідкісний вогник радості на сторінках назагал похмурої, жорстокої історії Афганістану і його людей.
Я, хоч і читаю ніби немало, але рідко аж так розчулююся. І, може, це короткотривалий ефект зрадливого кохання до щойно прочитаної книжки, але я справді не знаю, як ця книжка може комусь не сподобатися чи лишити байдужою. Тому наполегливо раджу її прочитати. Українською мовою її не переклали (як?????), але вона є російською й англійською (до речі, я якраз читала англійською, було легко, стиль підйомний, а сюжет захопливий, тож темп був мавже як під час читання рідною мовою). 
Завершую пост про Лейлу й Маріам і починаю відлік чекання, коли "Тисячу променистих сонць" перекладуть українською. Це буде бестселер. І це буде круто.

12 коментарів:

  1. Відповіді
    1. та ні, вони свого чоловіка не кохали, уяви собі. не всі кохають тих, хто б'є.
      більше на уїдливий комент нічого не писатиму

      Видалити
    2. Автор видалив цей коментар.

      Видалити
    3. ну тоді ок, питань не маю))))

      Видалити
  2. Ця книга з тих, які залишаються в моїй зовсім ненадійній пам'яті... Досі згадую, що відчувала...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Клас, я рада, що маю однодумок)
      Давно читала? А "The Kite Runner" читала? У групі "Моя книга" у фб радять

      Видалити
    2. Ми говорили про цю книгу в поїді до Олі) Емм, а "The Kite Runner" я ж теж ніби вже порадила)

      Видалити
    3. та всі її радять! прямо переживаю, що не з тієї почала)

      Видалити
  3. Дякую, обов'язково прочитаю ще і цю книгу! "Той, що біжить за вітром("The kite runner") цього ж автора викликала ті самі почуття:радість, сльози,страх. Книга про дружбу двох хлопчиків у соціальній нерівності, яку, в деякій мірі, поставив під загрозу дитячий страх. Історія каяття і спокутування вини, сюжет тримає в напрузі до останнього рядка через таємниці, які в ньому заховані. І, звичайно, опис Афганістану під час війни, емоції від прочитання якого не можна описати словами!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. рада бачити студентку-розумаху з-поміж коментаторів блогу) ласкаво прошу!
      і дякую за пораду! всі радять читати "The Kite Runner", треба після цієї оговтатися - і візьмуся за прочитання. Кажуть, ця навіть краща за "Тисячу променистих сонць"

      Видалити
    2. Дякую)) Я Вас пам'ятаю, коли Ви приходили до нас на семінари з укр.літ і ми говорили про Лесю Українку. А після книги дійсно треба відійти, бо в наступній, частинка душі точно залишиться з Хасаном і Аміром.

      Видалити
  4. The kite runner - то була перша книга Халеда Хоссейні, яку я прочитала і яка глибоко запала мені в душу! Життєві історії героїв Хоссейні, здається, ніколи не забудеш. Ніколи не читатала нічого схожого! Зараз, до речі, читаю And the mountains echoed. Захоплює з перших сторінок. Теж дуже раджу!!!

    ВідповістиВидалити