Неформальні підсумки-2016. Хай живе книжковий 2017-й!

Давай, Тетянко, розкажи Богові про свої книжкові плани й розсміши його!

Беруся смішити :) Почну з календарного тематичного планування блогу. Звучить нудно, але може бути цікаво)

Отже.

Узимку, коли рідні письменники зазвичай трохи притихають, чекати новинок не випадає (за поодинокими винятками). Тому час призабути про місію блогу писати про своїх і натомість зосередитися не чужого-не-цуранні. Тобто далі ознайомлюватимуся з перекладами. А також зима — ідеальна пора для перевідкривання рідної класики. Тому взимку у пріоритеті бестселери (зокрема нон-фікшн) і перепрочитання української класики. 

Навесні мені добре йде лірика. Ось чому хотілося б у прийдешньому році читати більше поетичних текстів. Хоча знаю: як завжди, непомітно підкрадеться Книжковий Арсенал і зламає мої плани прозовими новинками. Їх дочитуватиму вже влітку. А ще влітку обожнюю читати великі романи. Сподіваюся, що цьогоріч я знайду щось на зразок "Щигля". Ще хотілося б більше малої прози. Цікавого нон-фікшну. Оригінальних дебютів.

Сподіваюся, все це буде і після Форуму видавців. Восени прийде час повністю віддати читацькі сили на сучасних українських письменників. Осінь для мене — найпродуктивніша пора читання. І в ідеалі вона має бути цілковито присвячена рідненьким письменникам і їхнім доробкам.  

Також з метою вдосконалити англійську збираюся прочитати якийсь крутецький неперекладений українською мовою роман. Я вже знаю, що це буде A Thousand Splendid Suns by Khaled Hosseini. Wish me luck)

Тепер трохи статистики по блогу за підсумками читацького 2016-го року.

Упродовж року прочитано 66 книжок (переважно в транспорті й перед сном, бо часу на читання таки бракувало, рік був насиченим: дисертація, дві роботи, проект і т. д.) Планувала прочитати хоча б 50. Так що назагал задоволена.

За січень-лютий, коли після свят ритм довго запрягається, прочитала тільки 8 книжок, тобто 1 на тиждень. Ніби не так щоб дуже мало, але порівняно з іншими місяцями найменше. Але: з цих восьми книжок дві увійшли до річного топу — це "Реквізити" Тетяни Терен і антологія детективів 1920-х років "Постріл на сходах".

Весна. 13 книжок, зокрема і чудова збірка Юлії Мусаковської "Чоловіки, жінки і діти".

Літо: 16 книжок. Улюблений "Щиголь"+ще багато чого цікавого.

Крейзі осінь: 29 книжок (і ще читаю зараз деякі, але оскільки не дочитала, то не рахую). Оце так розгойдалася:) Тут і біографія Ілона Маска, і дебютний роман Мирослава Лаюка, і Ася Казанцева, і "Невимушені" й купа всього цікавого, про що писала у блозі. 

Взагалі, цей рік для блогу був дуже приємний. Завдяки блогу пощастило познайомитися з багатьма цікавенними людьми, зокрема і блогерами — Ксенею Кисіль, Максом Сущуком. Випало потоваришувати з видавцями  — особливу подяку хочу висловити видавництву Віват, що дає життя просто прекрасним книжками. Щасливим везінням вважаю співпрацю з блогом "Yakaboo". Коли аудиторія збільшується, то й писати хочеться краще. Вчитимусь і вдосконалюватимуся:) 

Про блог трохи розповіла на радіо (дякую Оксамитці Блажевській), відвідала студентський фестиваль Нон-стоп в Університеті культури. А перед самими новорічними святами в рідному Інституті філології відбувся цікавезний захід про підсумки року, в якому взяли участь Аня Протасова, Ксеня Кисіль, я і наша незрівнянна викладачка, моя споріднена читацька душа Олена Віталіївна Романенко, з якою ми листувалися вечорами про книжки і врешті вирішили вийти за межі віртуального спілкування й організувати захід і для студентів. 

Також цьогоріч утворився імпровізований читацький міні-клуб "Близнята", до якого входжу я, моя подруга Іра і наш друг, постійний коментатор блогу Ілля) 

Цей читацький рік був для мене дуже щасливим. Книжки і люди, що читають книжки, роблять найбезспросвітніші, на перший погляд, дні сповненими життєрадісності й драйву. Дякую всім за натхнення й бажання працювати: читачам і коментаторам блогу, людям, які просять взяти почитати книжки і людям, які просять, щоб я прочитала їхні книжки; видавцям, які практикують співпрацю з блогерами, чудовій товариській блогоспільноті, авторам, які дарують приводи для розмов про книжки, викладачам рідного Інституту, небайдужих до моїх спроб писати про книжки. Завдяки всім цим людям я далі утверджуюся в думці, що пристрасть до читання — це один із найсильніших виявів життєрадісності :)

Життєрадісності "Читацький щоденник" бажає кожному, хто зазирає час від часу до блогу, хто читає, обговорює, критикує книжки, хто не уявляє свого життя без книженції в сумці, на столі, під подушкою, а головне — в душі!

Щасливого всім книжкового 2017-го!