Залишити примірник цікавої книжки в публічному місці #літо_читання

Я лишила примірник роману Фредеріка Бегбедера "Кохання живе три роки" в парку на Пріорці. У завданні сказано лишити улюблену книжку, але оскільки я такої просто не маю, то вирішила обрати щось таке, що могло б зацікавити з першої сторінки і що було б ідеальним для читання в парку на лавочці. "Не високо мудруй", — згадала життєве кредо і взяла з полиці саме цю книжку Бегбедера. 

На відміну від "99 франків", "Кохання живе три роки" — життєствердна книжка, що особливо припаде до душі усім, хто любить гламурнувату й афористичну з першої сторінки писанину про стосунки між чоловіком і жінкою. Її я прочитала в метро і на вокзалі, коли чекала свого автобуса додому, тож перша ідея була лишити книжку саме на вокзалі. Але милуючись хатою Шевченка на Пріорці вирішила поділитися книжкою в затишному парку поруч. 

Сподіваюся, той, хто її прочитає, теж не високо мудрує) І насправді не думає, що кохання живе три роки, бо "три года живет та любовь, что не штурмовала вершины и не побывала на дне, а свалилась с неба готовенькая".