понеділок, 18 липня 2016 р.

Літературні героїні, які надихають. Топ-9 #літо_читання

... не пишу "красуні", бо подеколи мої улюблені жіночі образи з відомих літературних творів зовсім не красуні, зате завжди цікаві, непередбачувані і розумні. Їхні характери складні, нестатичні, вони помиляються, але гідно виходять з непростих ситуацій і завжди опираються злу своїм інтелектом і самовідданістю. А ще  вміють дружити і любити.
1. Дарина Гощинська ("Музей покинутих секретів" Оксани Забужко). Дарина Гощинська  персонаж суперечливий, бо все-таки ідеалізований: вона і розумниця, і красуня, і чудова подруга, і патріотка, і мужик у неї ідеальний, правильний, з любов'ю до прекрасного :) Водночас вона зарозуміла і зверхня, але для авторки це не проблема, бо ж Гощинська просто знає собі ціну. Для мене  Гощинська  один із тих жіночих образів, які роблять українську літературу міцнішою, сильнішою, а погляд на жінку в нашій-таки літературі самодостатнім і привабливим. Дарина  журналістка, вона веде програму "Діогенів ліхтар", де розповідає про видатних маловідомих українців. Вона правдошукач, їй не байдуже складне минуле України і долі співвітчизників, що сплітаються в тугий вузол із життям Дарини та її коханого Адріяна. Окремої похвали заслуговують частини про дружбу Дарини з художницею Владою Матусевич  теж цікавий образ, прототипом якого нібито є світлої пам'яті Соломія Павличко.
Головна риса Дарини Гощинської  розум і небайдужість (хоча вона зображена водночас і як харизматична сексуальна красуня, просто ідеал). Якщо вам імпонують сильні жінки, спраглі пошуку правди і розгадування історичних таємниць, то й вас цей образ надихне. Але якщо вам не подобається постать і художня манера Оксани Забужко (бо, як мені здається, Дарина Гощинська  це великою мірою автобіографічний персонаж), краще не читати, бо може дратувати. Утім, мені до душі:) А ще я дуже рада, що Оксана Забужко здобула премію "Ангелус" саме за цей роман, хоч багато хто вважає "Польові дослідження з українського сексу" крутішим текстом. Я ж тихо радію, що в "Музеї" в головної героїні все нарешті налагодилося з особистим життям й ідентичністю :)
2. Лізбет Саландер ("Дівчина з тату дракона" Стіґ Ларссон)
Нумі Рапас в образі Лізбет
Ну ця вже точно не красуня, але образ дуже цікавий, незвичайний, стереотиполомний. Зовні вона страхопудало  анорексична непривітна дівчина з чорним волоссям, татухою на спині, численними пірсингами на обличчі і діагнозом "недієздатна". Насправді вона дуже розумна, працьовита, фізично дужа, попри тендітність, жінка, яка ненавидить насильство й активно йому протидіє. Лізбет  це втілення добра з анекдоту, де добро перемогло зло, а потім жорстоко з нього познущалося. Так, вона жорстока, але завжди справедлива. І вразлива, І до біса розумна. А ще  справжній друг, який ніколи не кине в біді.
Маргарита (Анна Ковальчук)
3. Маргарита ("Майстер і Маргарита" Михайла Булгакова). "Майстер і Маргарита"  це один із моїх улюблених романів, тож нічого дивного, що Маргарита для мене один із найцікавіших образів усієї літератури. Вона по-справжньому закохана, самовіддана, вона здатна розпізнати в коханому істинний талант і стати справжньою музою, але не такою, на яку милуються, а такою, що все змете на своєму шляху заради відновлення справедливості. 
При цьому вона милосердна, до міри горда і діяльно закохана. Слабохарактерним, хоч і талановитим Майстрам, завжди треба своя Маргарита, аби увійти у вічність.
Емма Вотсон в образі Герміони
4. Герміона Грейнджер ("Гаррі Поттер" Джоан Роулінґ).  Ще одна дівчина на мітлі потрапила до мого рейтингу) Герміону обожнюю за те, що вона  справжній друг. Я вже не кажу про її розум, мужність і сильний характер.
5. Ліззі Беннет ("Гордість і упередження" Джейн Остін). Ліззі вміла наламати дров, але вміла і зрозуміти свої помилки. Ми щодня помиляємося, але не завжди стає розуму визнати, що в чомусь не мали рації і зробити крок назустріч. Ліззі змогла, і це мені сподобалося, хоча тут треба сказати добре слово і про містера Дарсі. А ще Ліззі імпонує легкістю, щирістю, справжністю.
Кірі  Найтлі несподівано до лиця образ Ліззі











Айдан Шенер у ролі Чаликушу
6. Феріде ("Чаликушу" Решада Нурі Гюнтекіна). У дитинстві мені хотілося бути схожою на Чаликушу, тому що я обожнюю веселих людей) Феріде на початку роману трохи легковажна і не завжди відповідає за свої вчинки, через що постійно вплутується в смішні ситуації. 

Але коли її життя різко змінилося, їй стало сили пройти всі випробування з гордо піднятою головою, лишившись доброю, милосердною і чистою. А ще мене вразив момент, коли Феріде потрапила в безпросвітне село, але замість того щоб занепасти духом, намагалася зробити щось, щоб запалити вогник у серцях маленьких школярів, найвеселіша гра для яких була гра в похорон. І те, як вона прихистила крихітку Мунісе... Ну а любовна лінія як любовна лінія. Кямран її не вартий, ось як я вважаю).
7. Енн Ширлі ("Енн із маєтку Зелені Дахи"). Про Енн у блозі написано багато, і я не повторюватимуся. Скажу тільки, що саме завдяки їй я з дитинства навчилася помічати нетипову жіночу красу, яка вкупі з гумором і розумом робить жінку непідробно чарівною.
Меган Фоллоуз - чарівна Енн
8. Тетяна Ларіна ("Євгеній Онєгін" Олександра Пушкіна). Тому що в неї є характер. І можна сперечатися, чи правильно вона вчинила наприкінці твору, але за самодостатність її варто поважати. Пригадую, дивилася фільм із Лів Тайлер у ролі Тетяни, то там у фінальній сцені Тетяна заливається слізьми, відмовляючи Євгенію. 
Лів Тайлер так собі Тетяна Ларіна. Арвен набагато переконливіша)
Ні, Тетяна ніколи б так не ридала! 
Вона б не перетворилася на Анну Кареніну і зберегла почуття власної гідності. А ще мене вразило, що Тетяна першою зізналася Онєгіну у своїх почуттях. Щиро, ніжно, сміливо. Крута вона, що там не кажіть.
9. Мавка ("Лісова пісня" Лесі Українки). Так-так, я ще з дитинства перебуваю під враженням від Мавки. І досі вважаю її ідеалом супутниці життя, хоч і не склалося в неї з Лукашем, який не зміг своїм життям до себе дорівнятися. Справжня жінка  самодостатня особистість, яка бачить найкраще в чоловікові, "чого він сам в собі не розуміє", і надихає його, підтримує, окриляє.  Мавка  взірець безкорисливої вірної любові, заради якої вона ладна змінити своє життя. Головне  не метати бісер перед... Лукашами всякими. Але вже як вийшло. 
Раїса Недашківська у ролі Мавки
Коли писала цей пост, натрапила у фб на таку саму статтю і під таким самим заголовком: http://womo.com.ua/12-knizhnyih-geroin-kotoryie-vdohnovlyayut-zhenshhin-po-vsemu-miru/ Як виявилося, і деякі персонажі перегукуються) Але, що найцікавіше, два образи, що надихають коментаторів цієї статті, у мене потрапили до списку літературних красунь, що дратують) Погляньте і ви на матеріал і скажіть, що думаєте!

9 коментарів:

  1. Па-да-да-дам: Ірен Адлер!!!:) Тому що вона розумна, гарна і благородна. І мудріша і кмітливіша за самого Холмса. І завдяки їй Холмс перестав вважати жінок створіннями невеликого розуму. Вона наче й другорядна героїня, але ж відома усім)Їй просто не треба, щоб її прекрасність описували довго - вона просто вийшла заміж за коханого і з тим "залишила Англію (і книжкових героїв разом з читачами) назавжди":)

    Ладно, я розумію, що Адлер не такий персонаж, як усі названі тобою)

    Серед твоїх мені Ларіна подобається. Звісно вона в кінці не плакала)Онегін мав плакати, печальна у них історія вийшла, але хто ж винен...)

    Маргарита, яка знайшла себе ставши відьмою, - такоє) І Гощинську теж не люблю. А з іншим в принципі погоджуся. Але нікуди правди діти - нема справжнього кумира серед літ. героїнь:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я думала про Ірен Адлер, і якби йшлося про кіноперсонажок, то б обов'язково вписала її в топ. Але у книзі для мене вона все ж якась непримітна, хоча й кмітлива. Але загалом теж погоджуюся, що вона цікава, розумна.
      Ти ніколи не розуміла, чому я люблю Маргариту, і я чекала, що ти про це скажеш) Мене от захопило, що вона стала відьмою, але не перетворилася на зло.
      Щодо Гощинської: от її є за що не любити, але я все ж вирішила зосередитися на сильних жінках і не занудних, не таких, що вмирають від туги, а на діяльних і успішних. У нас таких небагато, тож треба цінувати, кого маємо :)

      Видалити
    2. Я розумію, чому ти любиш Маргариту, просто я не надто люблю сам твір. Ну там і зло було не таке вже й зло, "з печеньками":)
      І вибір Гощинської теж розумію. Але не поділяю просто)
      Я подумала, що не пам"ятаю Ліззі Беннет, не пам"ятаю, яка вона, крім того, що горда) Із таких героїнь я б обрала Джейн Ейр.

      Видалити
  2. Краєм ока ще подивився пост про рейтинг персонажів, що дратують. Що сказати... Якось інакше в мене зовсім. В принципі дратують деякі, нейтральні - майже всі. Ну а щоб надихали... Кхм, ні, таких героїнь я і не згадаю.
    З твого списку майже всі незнайомі мені "люди". Маргарита не подобалася. Герміону лише "стереотипно" представляю, бо не бачив ні фільмів (уривками щось та бачив), та і книг не читав. Але не буду бубубукати: щось взамін запропонувати з героїнь просто вранці не можу - память уже не та :)

    Ахаха, Ірен Адлер всіх обскакала. Це ж треба таке. Ну то добре, що можна і помріяти: це не заборонено :)

    Загалом вердикт такий: вранці ніхто не надихає :)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Якщо колись я напишу пост про книжку, а ти скажеш, що от, справді надихає і хочу прочитати, то я, певно, досягну мети і піду на пенсію))) А поки що ти тримаєш у тонусі)
      Я придумала наступний топ зробити про дружбу, може, хтось із тих персонажів тебе надихне?)

      Видалити
    2. Уффф, то просто я такий зануда. Мені вже багато людей заявило, що чи є хоча б щось, де я буду повністю тієї ж думки, що й вони. Типу хай в дрібниці, але знайду з чим не погодитися :)
      Ну от почитаю твій наступний пост і щиро напишу, що думаю. Може вже і відійду від відпустки, а тому не буду таким різким і категоричним як зараз

      Видалити
    3. Та будь собою, нонкомформісте) Так всім цікавіше!

      Видалити
    4. Та не такий вже я і нонкомформіст :) Просто і справді є таке в мене, що люблю ложечку дьогтю добавити, хоча і сам бачу, що насправді ж бочка з медом і про дьоготь можна і промовчати :)

      Видалити