Тяжко бути багатоклітинним

Якщо ви з-поміж тих, хто розуміє, що генетично модифіковані продукти – це не тільки не шкідливо, а й дуже потрібно для людства, або що щеплення дітям таки необхідно робити, або що депресія – це хвороба, а не примха настрою, може, вам ці книжки й не видадуться такими цікавими, як мені. Просто я не мала своєї думки на ці й інші речі, але регулярно чула від інших різні «аргументи» і, оскільки не мала що заперечити, байдуже сприймала їх. Але книжки Асі Казанцевої «Хто б міг подумати! Як мозок змушує нас робити дурниці» і «В інтернеті хтось помиляється» (Vivat, 2016) натякають: байдужим бути не можна, надто коли йдеться про здоров’я. А до всього, це ще й так цікаво…

Про Асю Казанцеву

---

Ася Казанцева – відома російська наукова журналістка, за освітою – біолог. Стрімке визнання здобула завдяки своєму жж, а затим і книжкам, де розвінчувала деякі популярні псевдонаукові міфи.

Фото: the-village.ru / Ася Казанцева

Здобула премію «Просвітитель» за найкращу науково-популярну книжку, а водночас і цікавість багатьох людей, для яких лекції й статті Казанцевої стали свіжим ковтком у гущі інформаційного простору. 2016 року відвідала Форум видавців у Львові й презентувала перекладену українською мовою книжку «В інтернеті хтось помиляється».

Чоловіки розумніші від жінок (і інші міфи)

---

Обидві згадані книжки Асі Казанцевої присвячені поширеним міфам, що можуть не тільки перетворити людей на жертв псевдонаукових маніпуляцій, а й непоправно вплинути на їхнє здоров’я. Тут можна знайти інформацію про те, чому акупунктура (голковколювання) і гомеопатія не працюють, від якого м’яса справді краще відмовитися і чому більший за обсягом чоловічий мозок не має суттєвих переваг над меншим жіночим. Ну й ще до біса всякого цікавого.

Дотепно про серйозне

---

Хоч манера Казанцевої іронічна й дотепна, все-таки це наукові книжки, і читати їх трохи складно. Проте якщо трохи помучитися, то можна відкрити для себе чимало нового. І не просто відкрити, але й збагнути, чому так відбувається в людському організмі. Авторка не завжди є категоричною в якихось питаннях, частіше вона пропонує кілька точок зору, але її погляди таки мають переконливий вигляд.

Читати: Про м’ясо, жіночий розум та міфи з інтернету від Асі Казанцевої (уривки із нової книжки)

Після прочитання книжки Казанцевої я таки по-іншому подивилася на деякі речі, які знаю з власного досвіду. Можливо, окрім суто інформативних завдань, книжки Асі Казанцевої ще й чудово мотивують критично дивитися на речі – не тільки принагідно до біології, а й узагалі.

А мені допомогло!

---

Я от згадала, як одного чудового спекотного літнього дня я кілька хвилин простояла на протязі (ура, вперше пишу цю фразу, не боячись, що редактори мене виправлять) і потім двадцять днів лежала в неврології, бо половина обличчя в мене ніби завмерла. Навіть повіку наніч доводилося заклеювати пластиром, бо спати з одним розплющеним оком не вийшло, а саме воно не заплющувалося. Так от, мені днів десять кололи багато всяких речовин, все помалу почало налагоджуватися. Але справді я одужала, коли мене направили на акупунктуру – це коли ти лежиш на кушетці, а тобі в руки, ноги, голову встромляють тонкі голочки, трохи підкручують їх (іноді так, що тебе як струмом б’є), а потім ти так лежиш і почуваєшся йогом (але це все, що можна знайти приємного в цій загалом безболісній процедурі). Свою новонабуту щасливу здатність знову моргати обома повіками я, звісно ж пов’язувала саме з чудодійними голками – адже в цьому мене переконали лікарі і «люди, яким допомогло». Зараз я сумніваюся, що акупунктура оживила б мій лицьовий нерв, якби я до голкотерапії не пролежала десять днів у лікарні під крапельницею. Як свідчить Ася Казанцева, так само відбувається із гомеопатією й іншими сумнівними практиками.

Для всіх, кому цікавий власний організм

---

Загалом можу сказати, що книжки Асі Казанцевої зацікавлять не тільки тих, хто підозрює, що серед друзів і в інтернеті хтось-таки помиляється, а й загалом усіх, кому хоч трохи цікаво, як влаштований наш незбагненний організм і що з ним робити не бажано, а що можна. А ще книжка додає оптимізму: виявляється, людський організм значно сильніший і витриваліший, ніж ми останнім часом звикли думати. Принаймні із застудою він ладен впоратися без ліків.

Схожі книжки: “Дивовижні пригоди всередині тіла. Велика подорож від голови до п’ят”  Гевін Френсіс, “Внутрішня історія. Кишечник – найцікавіший орган нашого тіла”  Джулія Ендерс, “Мозг. Ваша личная история” Девід Іглмен

джерело: http://blog.yakaboo.ua/tyazhko-buty-bagatoklitynnym/