вівторок, 18 жовтня 2016 р.

Не зовсім Гумбольдт, або про побічні ефекти психолінгвістики

У мене є подруга Іра і друг Ілля, іноді ми читаємо ту саму книжку, а потім збираємось і обговорюємо її. Переважно десь надворі. Востаннє зустрічалися в парку КПІ, пили якесь круте вино і їли сир, назву якого ладен запам'ятати тільки Ілля) Ми з Ірою філологи, а Ілля — айтішник. Відповідно, картини світу в нас, м'яко кажучи, різні. І взагалі ми дуже різні, нас об'єднує хіба те, що ми за гороскопом Близнюки (ми з Ірою народилися в один день, 14 червня, а Ілля  6 червня). Близнюки в принципі допитливий знак зодіаку (якщо вірити в такі штуки), а коли їх троє, то це взагалі дуже цікаво:) 
Отже, про клуб Близнюків. Кожен по черзі пропонує свою книжку до обговорення. Кілька місяців тому я (тому що стежу за новинками) запропонувала "Щигля" Донни Тартт, Іра (бо любить спорт)  "Диво в Берліні" Джеймса Брауна, а Ілля (бо любить читати наукові штуки) нещодавно вирішив, щоб ми почитали оповідання Теда Чана "Історія твого життя". І хоч цей текст не вписується в концепцію блогу висловлюватися про сучасне видане українське, все-таки не можу не написати кілька рядків з приводу.
Про американського фантаста Теда Чана кажуть, що нагород в нього більше, ніж творів. Серед відзнак, до речі, Х'юго, Небьола... Але українською Чан, звісно, не перекладений, тож не дивно, що я нічого про цього автора не чула (та й фантастику, чесно кажучи, не дуже знаю і не дуже прагну знати). Однак закон клубу Близнюків є закон, тому довелося прочитати :)
Ілля хлопець іронічний, знав, як познущатися:) В сенсі, що я вже відвикла від лекцій про психолінгвістику, а тут ціле оповідання про те, як жінка на ім'я Луїза вивчала мову інопланетян, а паралельно згадувала щасливі й сумні епізоди з власного життя, в яких вона закохується, одружується, народжує дівчинку, розлучається з чоловіком, втрачає доньку в аварії... Умовно кажучи, є дві лінії: в одній героїня вивчає мову кількаоких створінь, в іншій (реалістичній) в майбутньому часі говорить зі своєю дочкою, яка вже померла, і ніби намагається знайти спільну мову з нею в тих моментах, де стосунки між матір'ю й донькою зазнали кризи. Виявляється, що насправді легше розкодувати мову й письмо інопланетян, ніж порозумітися з кровинкою.
Я умисно майже в кожному реченні вживаю слово "мова", бо мова в оповіданні  це головна його ідея і сюжетотворчий фактор. Автор розмірковує про мову як систему і про призначення мови, її вичерпність, а також обмеження людського лінійного письма як способу передачі точної думки. Інопланетяни в цім плані пишуть досконаліше, бо дивляться на відтворення слова як на одночасний комплекс вираження багатьох понять і думок, в якому нема майбутнього і минулого, а є ніби все разом. Виходить, ніби інопланетянам не потрібні причинно-наслідкові зв'язки, вони ніби як одразу знають про те, що люди називають майбутнім. 
А далі виходить найцікавіше: Луїза так поринула у вивчення письма прибульців, що й сама навчилася мислити, як вони. І історії з її розлученням і смертю дочки, що розчулюють читача, насправді ще не відбулися, а тільки чекають на бідолаху, яка саме закохалася в свого напарника (того, з яким вона, вочевидь, розлучиться в майбутньому). Щойно Луїза усвідомлює це, прибульці собі відлітають, і незрозуміло, навіщо вони взагалі були. Мораль байки така: іноді краще не знати про своє майбутнє, а для цього треба менше тусуватися з прибульцями й не тащитися від психолінгвістики. 
Ну що ж, це дуже цікава ідея. І стиль бездоганний. І виконання. Мені сподобалося, хоч все одно фантастика не стала моїм другом, ми з нею на Ви. Ви при цьому з великої літери, тобто поважаю і розумію, як таким можна захоплюватися.
До речі, як виявилося, за мотивом цього оповідання американці якраз недавно зняли фільм "Arrival" із Емі Адамс у головній ролі. Що ж, можна подивитися, хоча я сумніваюся, що впізнаю в цьому екшні лаконічність і витонченість оповідання.
А твір однозначно раджу прочитати кожному. Філологам так узагалі обов'язково в перервах між лекціями про концепції Гумбольдта і Потебні)

8 коментарів:

  1. Ахаха, клуб Близнюків. Кльова назва. Конспірологи скоро забудуть про Більдерберзький клуб і будуть тільки й говорити, що про клуб Близнюків: "вони читають книги про минуле, що буде, а тому саме вони, а не масони чи ілюмінати формують майбутнє нашої планети" :)
    Хоча от ти одним розчерком пера зробила виключність клубу: типу умовним Стрільцям тут не місце (жартую)
    А так ти напрочуд класно написала про це оповідання. Бо іноді важко це все оформити нашими звичайними - людськими ;) - словами.
    Чан сподобався тим, що пише дуже лаконічно. Що інші фантасти оформлюють лише в масштабах романів, він зумів просто взяти ідею, обгорнути її в коротенький сюжет - беріть, читачі, смакуйте. І подібні ідеї я таки полюбляю. А саме як наше Я формує відчуття часу, наше місце в ньому. Про те, що людина не може тримати активно у свідомості два трактування одного і того ж (оптичні ілюзії по типу куба Неккера) і т.д. І тому можливо і таке: ми не бачимо майбутнього, бо тоді будемо бачити на відомій картинці ілюзії не молоду дівчину, а стару жінку. А... воно нам тре? Тому ну нафіг знати майбутнє. Хоча і памятати варти: всі помремо, але до фінальної точки є можливість пройти не коротким нудним шляхом, а довгим та цікавим. І цікавий він тому, що ми про нього ще не знаємо.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ...і цікавий він тому, що ми про нього ще не знаємо!
      справді, так і є. думка, хоч і не першої свіжості, але таки цікава.

      Стрільці, до речі, класні чуваки) можна запросто їх брати до клубу)))

      Видалити
  2. А, і ще. Стаття 178 КУпАП ;) (я про розпивання алкогольних напоїв у парках).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. головне, що не про поїдання сирів) як він, до речі, називається?)

      Видалити
    2. Сир називається Сент Агюр. Це мій улюблений сир. І я вже зрозумів, що мені хочеться познайомити вас з тим, що сам відношу до "улюбленого". Поки що на думці лише чай та шоколад. Ось так: можна дізнаватися про улюблені літературні смаки, а можна паралельно і про гастрономічні :)

      Видалити
  3. Погоджуюсь, що цю книжку треба ввести у курс психолінгвістики чи філософії мови:) мені цікава думка про те, що не існує причинно-наслідкових зв'язків і, значить, усе трапляється так, як має бути, як вирішено на початку (по найкоротшому чи найдовшому шляху). Якщо так, то це знімає з людей відповідальність за дурні вчинки, але водночас свідчить про те, що навіть не треба намагатися змінити шось на краще - усе все без тебе сплановано, друже)
    Чого інопланетяни завжди досконаліші за людей? А люди постійно убогі моральні і корисливі? А, знаю чого! Бо прибульці постійно виходять на зв'язок з бездушними практичними американцями. Хоча б раз вийшли на щиру душу українця - тоді б ми точно порозумілися;)
    П.с. Стрільцям можна в наш клуб, бо стрільці - це Антиблизнюки, чи не так?;)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Подавайте петицію до рідної кафедри. Нехай вносять (на потіху злим "тєхнарям") :)
      А про все від тебе заплановано, то тут просто надто ідеалізовано і гладко представлено. Але і в реальності ж ми так поступаємо (вибираємо найкращий шлях, тобто шукаємо максимум користі або мінімум збитків). Наприклад вранці ти прокинулася і в тебе є "вибір": йти на роботу або лишитися вдома. Не підеш на роботу - будуть збитки, а тому саме ось так прикинувши ти йдеш на роботу. Звісно, що ефект метелика ніхто не відміняв. Але саме так і показано в книзі: хай яке життя, але всі ми йдемо найкращим шляхом. Просто у всіх у нас свої "коридори", між стінками яких і змінюється життя. При нагоді розповім про світову лінію зі спеціальної теорії відносності (хм, було б корисно і це на вашій кафедрі розповідати) :)
      Щиру душу українця... Так, думаю ми б навчили їх розмовляти. Виключно українською мовою! БО хай ти і інопланетянин, але в Україні спілкуйся державною мовою :)
      П.С. Ти диви, я навіть не інопланетянин, але умисне написав Стрільців, а не інший знак зодіаку, бо здогадався, що ти побачиш так, як побачив я :)

      Видалити
    2. так, ця думка про причинно-наслідкові зв'язки, вірніше, їхню відсутність, мені теж імпонує.
      раніше це для себе називала екзистенціалізмом, але з інопланетянами веселіше й зрзуміліше, ніж з Сартром)))

      Видалити