середу, 22 червня 2016 р.

Просто дивитися і розмовляти

Позавчора я поверталася з роботи додому і, як завжди, читала у маршрутці. Поруч сиділа бабуся з дівчинкою років п'яти балакуче допитливе дівча, але я поринула в книжку, тож не дуже дослухалася до її лепету. З роздумів мене вихопило відчуття, що хтось ухопив мене за руку. Я здригнулася, але заспокоїлась, коли зрозуміла, що це безпосередня малеча розглядає мої нігті, адже оскільки я сиділа трохи незручно, то вона просто потягла мене за руку, щоб роздивитися ближче.
І почалося: "Такі гладенькі! Чому тут синій? Це небо? А ці смужки це вікно? Бабусю, я теж так хочу, в тебе є лак? Я можу домалювати!"   "Лізо, що за питання? Так поводитися нечемно!" "Та все гаразд, сказала я. Це питання справжніх мистецтвознавців, я якраз про них читаю!"
Не те щоб мій манікюр претендував на витвір мистецтва, ні. Просто питання про побачені абстрактні форми і яскраві кольори Ліза могла б поставити, гуляючи з бабусею в музеї сучасного мистецтва. Вона питала б і питала без угаву, але що відповісти дитині про те, в чому й сам не тямиш?  Чи, може, все-таки тямиш, якщо покладаєшся на безпосередність сприйняття, необтяженого рамками досі баченого?
Як на мене, діти можуть бути блискучими мистецтвознавцями, надто коли це стосується абстрактного живопису. Тут не обов'язково вражати знаннями біблійних і міфологічних сюжетів, дошукуватися глибинних інтертекстів, тобто на весь голос хизуватися знаннями і ховатися за ними, а якщо не можеш, то це дурниця, а не картина. Можна просто дивитися і уявляти, працювати разом із художником і не боятися розуміти картину по-своєму, бо хіба може хтось правильніше потлумачити колір, фактуру, форму?
У другій книжці Франсуази Барб-Ґалль "Як розмовляти з дітьми про мистецтво ХХ століття" (ВСЛ) якраз і йдеться про те, що головний підхід до сучасних живопису і скульптури - це безпосередність. Так що діти ідеальні мистецтвознавці за світовідчуттям, бо в цьому разі знання, точніше віра у раціональне знання, може тільки нашкодити і спотворити сприйняття.
Як і перша книжка, ця дуже цікава. І не тільки завдяки фактам, а й через натхнення, яке на тебе сходить, коли розумієш, що багато інструментів для інтерпретації існують в тобі за замовчуванням. Це не означає, що ми від народження круті мистецтвознавці, а тільки те, що ми можемо і маємо право намагатися тлумачити картини, а не відчужуватись від них, буцімто це щось недоступне для нас.
Але все-таки, маючи безпосереднього, але водночас і ерудованого гіда,  дотик до мистецтва перетворюється на ще захопливішу пригоду. Прочитавши й полюбивши цю книжку, кожен може стати таким. Вона відкриває не тільки багато нового, але й багато нового про нібито старе. Наприклад, про картину Сальвадора Далі "Сон, викликаний польотом бджоли довкола граната за мить до пробудження". 

Ну, всім зрозуміло, що ці тигри і слон на жираф'ячих ногах це сон Ґали, яка застигла між сном і реальністю і от-от прокинеться. Але я не задумувалася про те, що ревіння тигрів у сні виникає через дзижчання крихітної бджілки біля сплячої людини, що укол від багнета це укус бджоли, від якої Ґала прокинеться за мить. І що свою одержиму любов до дружини Далі показав і в цій картині про це свідчить серцевидна тінь від граната. Круто ж! І все можна прочитати, якщо уважніше придивитися, а не відгородитися парканом "Це сучасне мистецтво, я такого не розумію" (хоча Далі це вже давно не сучасне мистецтво, і, як на мене, він художник досить раціонального потрактування, бо завжди лишає зв'язки між химерними образами й реальністю). Таких цікавих і доступних тлумачень від авторки у книзі багато.
Багато тут і справді сучасних картин і інсталяцій на зразок тих, що їх бачимо в ПінчукАртЦентрі, Мистецькому Арсеналі й інших виставкових майданчиках. Тут важливо одразу убезпечити свій горизонт очікування від так званого прекрасного, бо на першому плані завжди безпосереднє й іронічне. Тому треба пам'ятати, що успіх картини великою мірою залежить від того, як ти як глядач із нею попрацюєш. Або усміхнешся і підеш далі.
Наостанок для розваги лишу в пості лінк на тест "Чи можете ви відрізнити сміття від витвору мистецтва"? У мене 10 з 14, але деякі я клацала навздогад)  http://www.adme.ru/svoboda-narodnoe-tvorchestvo/test-smozhete-li-vy-otlichit-musor-ot-vysokogo-iskusstva-1285365/?vksrc=vksrc1285365&vkcachebuster=91285365107871178711044

8 коментарів:

  1. А мої пазурі дітки не розглядають, і тим паче не просять у бабусь, щоб і у них були такі самі :(
    Картина Далі - ой, це одна з бридких асоціацій із мого дитинства періоду "допитливого чомучки". Ця картина була на розвороті одного з номерів журналу "Твое здоровье", які я здуру переглядав і читав. тоді я думав, що це труп жінки на шматку льоду, а тигри планують його зжерти.
    Про своє відношення до мистецтва вже не раз писав, а тому зайвий флуд пропущу
    Ну і тест лише підтвердив: 7 з 14 (50% вірних).

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. а як твої пазурі роздивишся, як ти завжди велосипедом їздиш?)))
      інтерпретація картини Далі прекрасна) зараз нічого не змінилося у сприйнятті?
      до мистецтва треба ставитися простіше,як на мене. та й мистецтво буває різним. поговоримо докладніше в музеї) і дякую за комент, він розхолодив мій ванільний пост)

      Видалити
    2. Тут лише скажу голосом, яким зазвичай роблять анонс фільма жахів: "Іноді вони злазять з велосипедів..."
      Та змінилося-змінилося, потім зрадів, що вона жива насправді, а просто спить. Але самі холодні кольори картини іноді вертають дошкільне сприйняття
      Так, провчите мене в музеї - я не соромлюся свого неуцтва в цій сфері :)

      Видалити
    3. ура! вона жива!))
      та ми, знаєш, теж не авторитети))) тільки вчимося)

      Видалити
  2. У мене в тесті 9 із 14) Треба читати книжки про мистецтво) Не знаю, для мене в дитинстві найкрутіші картини були ті, які намальовані дуже реалістично, як фотка. ТОго шо абстракцію могла намалювати і я, а от відтворити всі-всі деталі - це да. Так що я ще малою була нудною і раціональною)

    Але твій манікюр покорив і мене, хоч я і не дитина))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. я в дитинстві взагалі була до всього цього байдужа) аж років у 15 закохалася в творчість Рене Магрітта, ось він для мене взірець цікавого живопису - і розібрати можна, що намальовано, і загадка є)
      щодо манікюру: цей єралаш подобається тільки мені, тобі і дітям у метро. Ну ще чоловікові, ібо геометрія)

      Видалити
  3. До речі про виставку! Я тобі казала про виставку італійських картин із веронського музею? Ці картини викрали, а наші прикордонники їх знайшли. І тепер у музеї Ханенків зробили виставку цих картин. І ця виставка працюватиме до 26 червня)

    ВідповістиВидалити