Я люблю свята. Люблю дні народження, весілля, Різдво, Великдень, День Незалежності, Новий рік... І ось яке щастя: завдяки любові до читання в мене щороку на два свята більше, тому що я до глибини душі й кишені святкую ще й Книжковий Арсенал і Форум видавців.
І ось одне свято позаду, але попереду - книжки, що їх встигла придбати на цьогорічному Книжковому Арсеналі. А деякі - вже й почитати. Про найочікуваніші книжечки цієї весни - у цьому пості.
Іра Цілик "Глибина різкості" (Meridian Czernowitz)
Купила цю книжку, бо мені цікава творчість Іри Цілик. Торік із задоволенням прочитала збірку новел "Червоні на чорному сліди", а цієї весни вирішила переконатися, чи так само вправно авторка пише вірші. Передбачаючи, що Іра Цілик писатиме вірші про АТО, я хотіла почитати, які ці вірші, щоб відповісти собі на питання: коли і чи варто писати про війну зараз, чи краще, щоб враження трохи дистанціювалися в часі. По прочитанню лишилося враження, що поезію про війну таки треба писати по гарячих слідах. Але "Глибина різкості" - не тільки про війну. Там чимало текстів, від яких мурашки бігають по тілу. І так, збірка переважно римована :)
Богдан Логвиненко "Saint porno" (Клуб сімейного дозвілля)

Олег Сенцов "Купите книгу - она смешная" (Фоліо)

Люсі-Мод Монтгомері "Рілла з Інглсайду" (Урбіно, переклад Анни Вовченко)
Не знаю, як я житиму далі: кілька років, приходячи на головні книжкові ярмарки, я обов'язково купувала нову книжку про Енн. Так я здійснювала мрію дитинства: прочитати всі романи про улюблену героїню! І ось остання, восьма книжка на полиці. Після Сенцова, вочевидь, візьмуся за неї, хоч і хочеться відтягнути прощання з Енн. Але відкину сентименти, бо на цю книжку серед моїх рідних і друзів уже черга! І все ж я мушу прочитати першою:)
Віра Агеєва "Дороги й середохрестя" (Видавництво Старого Лева)

Антологія української літературно-критичної думки першої половини ХХ століття (Смолоскип, упорядник Віра Агеєва)
Як можна повернутися з пристойної виставки без цеглини? З Форуму я привезла "Улісса" Джеймса Джойса, а з Книжкового Арсеналу - антологію критики. Навіщо ж так ускладнювати читацьке життя?
Насамперед, тому що це рівень. Рівень культури мислення і письма. Я дуже хочу цього навчитися, але оскільки навчитися цього неможливо, то хоч почитаю, як це відбувалося раніше. Нарікання, що в нас не було і нема критики, несправедливі, коли бачиш такий грубий том і справді хочеш зануритися в дивовижно цікавий період нашої літератури - початок ХХ століття. Особисто мене найбільше цікавить період МУРу, оскільки це і маловідомо, і страшенно цікаво.
Саме про ці книжки планую писати найближчі відгуки в "Читацькому щоденнику". Можливо, десь вклиниться пост про "Улісса". Хоча навряд :)
Давай читай-пиши, але тільки без спойлерів!)
ВідповістиВидалити