Що слухала Леся?

Мені не подобається факт, що по музичних уподобаннях людину оцінюють не менше, ніж по одягу. Але так є. Не раз чула, що хтось втрачає авторитет у чиїхось очах, якщо слухає якусь “не таку” музику. Я теж таким часом грішу. 

Натомість люди, які слухають те, що подобається мені, зразу ж потрапляють у статус “бро по духу”. І тому мені так цікаво, що слухали б наші улюблені письменники-класики, якби жили зараз. Хто з них був би моїм братом по музиці? На жаль, цього я ніколи не дізнаюся, бо нас розділяють століття. Але, на щастя, існує музика, яка нанизує століття на ниточку й об'єднує мертвих і живих. Це класика. Недарма кажуть, що вона вічна. 

Класику слухала й одна з моїх найулюбленіших письменниць Леся Українка. 

В одному з її ранніх листів (чергова овація видавництву “Комора”) я натрапила на згадку про ноти для фортепіано, які дев’ятнадцятирічна Леся просить передати матір до Криму. Серед композиторів, про яких згадує юна Лариса, — Бетховен, Шопен, Гайдн, Мендельсон, Вагнер... Від усвідомлення того, що я можу просто зараз це послухати, у мене мурахи забігали по спині. Не лишалося нічого іншого, крім як просто взяти й пошукати музику, яку слухала й хотіла виконати Леся Українка в юності. 

Фортепіано Лесі Українки з її будинку в селі Колодяжне (Волинь)

Ось ці композиції:

1. Людвіг ван Бетховен "Аделаїда"

Це найкоротша й найвеселіша, найлегша композиція з Лесиного списку. Як на мій настрій, то ще й весняна, що актуальненько. Синонім їй — легкість, молодість. Молодим був Бетховен, коли писав "Аделаїду", молодою була Леся Українка, коли хотіла її виконувати на улюбленім фортепіано. Ну, і я ще молода (хоча старша, ніж Леся, коли вона писала той лист) слухала у вечірній маршрутці від Лук'янівки до Берестейки. За вікном мерехтіло вечірнє місто, поперед мене на сидіннях вовтузилися дітлахи, а мама намагалася їх утихомирити. Я слухала і слухала, і здавалося мені, що життя прекрасне.

2. Ф. Шопен "Траурний марш" (обробка)

 ... Але враження, що життя прекрасне, одразу змінилося, коли я почула знайомі нотки так званого "похоронного маршу". Мене так ця музика лякає, що хотілося перемотати. І згадала я свого друга, який дитиною почув похоронний марш і неймовірно перейнявся цією музикою. Я пересилила себе і дослухала до кінця. Так от, це справді дуже умиротворююча композиція. А в коментарях навіть хтось написав "this music makes me happy". Oh, really? Цікаво, що сказала б Леся на це? І з яким настроєм вона вигравала бісерну шопенячу музику у своїх покоях? 

3. Д. Россіні "Стабат матер". 

Далі йде ціла опера. Не знаю, яку саме частину намірялася грати Леся Українка, але те, що її явно тягнуло на невеселу музику, мені вже ясно. Хоча що нарікати? Коли мені було 19, вся музика, яку я любила, теж чомусь була дуже сумна. 

Менше з тим. Як каже вікіпедія, "стабат матер" — римський католицький гімн, автором якого вважається італійський поет XIII століття Якопоне Да Тоді. Свою назву одержав за першими рядками Stabat Mater dolorosa, що в перекладі означає "Стояла мати скорбна". Перша його частина оповідає про страждання Діви Марії під час розп'яття Ісуса Христа, а друга є благанням грішника про дарування йому раю після смерті. Оперу я до кінця не дослухала, але початок епічний.

4. Йозеф Гайдн "Сім слів Спасителя нашого Ісуса Христа, сказаних на хресті"

Попри серйозність і не меншу епічність, цей музичний витвір сповнений світла й добра. Тут додати нічого, слова зайві.

  

5. Фелікс Мендельсон "Сон літньої ночі" (концерт)

Дуже приємно, що Леся Українка у своїх нотних побажаннях згадала й цей твір. І так, всесвітньо відомий "весільний марш" входить до концерту! Знов-таки, з листа Лесі Українки невідомо, яку композицію з концерту вона хотіла зіграти, але я хочу вірити, що весільний марш:) Його й додам сюди, хоча там ще прекрасна увертюра. 

Ось дрібка з того, що любила слухати Леся Українка. Але оскільки попереду планую читання її дальших листів, не тільки ранніх, сподіваюся, що й там знайду щось цікаве.

А поки що просто радію, що сьогодні день народження Лесі Українки і дякую за години катарсису від її творів і листів.