Любите дивитися сіткоми? А читати? Дві книжки про польську дівчинку Бубу і
пригоди її родини – це такий собі книжковий міні-серіал, жанр якого можна
визначити як «родинна комедія». І тут я згадую улюблену «Modern family», дивакуватих персонажів якої так люблю за нестереотипність, а сам жанр – за
пародійну спрямованість і добрий гумор. І за цінності, звісно.
От і тут: головний персонаж – школярка Буба – переживає і без того
непростий етап дорослішання, перше кохання, невдалу дружбу, підліткові комплекси.
А на додачу життя ускладнюють крейзі батьки – самозакохана мати-авторка жіночих
романів, життя якої минає поза родиною, і тато, що намагається зазнати слави на
телебаченні і якому до доньки нема діла майже так само, як і дружині.
Більшість часу Буба проводить у товаристві іронічного дідуся за партійкою
бриджу. Дідусь норовить за першої-ліпшої нагоди зазирнути в чарчину і постійно
махлює в карти, але притому лишається симпатичним персонажем, бо, здається,
тільки він по-справжньому любить Бубу й переймається її турботами. Іноді до невгамовної родини долучаються
епатажні нетактовні сусіди зі своєрідним почуттям стилю. Перцю будням додають
мелодрами, пов’язані з життям старшої сестри Буби вітрогонки
Ольки, яка то сходиться зі своїм чоловіком, то розходиться, але пристрасті між
ними не вщухають. Ось такі буремні декорації, затишку в які додають хіба
спільні обіди, що їх приготовала мовчазна й непохитна в моральних принципах кухарка
Бартошова.
Родину Буби, як ви вже зрозуміли, не можна назвати взірцевою – кожен дбає
про свої інтереси й байдужіє до решти, окрім хіба Буби й дідуся-дотепника.
Недоліки кожного, як це буває в серіалах, підкреслено для того, щоб їх
спародіювати. Наприклад, мати без упину вихваляється фігурою й виливає жалі
щодо провалу своїх мелодраматичних книжок (пародія на масову літературу), але
щойно здоровий глузд підказує їй, що треба додати в історію реалістичності,
базованої на своєму досвіді, книжки сприймають краще. Або бабуся Рита, звихнута
на здоровому харчуванні, яка не дає спокою нікому в родині, аж батько з дідусем
платять Бубі гроші, щоб та нелегально принесла в дім чогось дуже смаженого і
дуже солоного.
Хоч у книжці багато йдеться і про перше кохання, і про дружбу, але мені більше
запам’яталися міні-історії про родину, вони менш
стереотипні й мудріші. Авторка порушує злободенні проблеми, наприклад,
сектанство, дитяча наркозалежність, інтернет-залежність. Якось Бубин дідусь під
ніком Блондиночка познайомився в чаті з «Лавиною сексу», а коли вирішив
зустрітися з Лавиною, то виявив замість неї зятя, що в своєрідний спосіб
переживав кризу середнього віку.
Схожих кумедних ситуацій на сторінках книжки багато, і всі вони по-доброму
розв’язуються, бо головне в родині, як вчить
мудра Буба, – приймати кожного таким, як
є, і намагатися бути собою. А ідеального нічого не буває – та й навіщо, це ж
так нудно?
http://blog.yakaboo.ua/buba/
http://blog.yakaboo.ua/buba/
Сектанство та інтернет-залежність - це те, ким я бачу себе в майбутньому. Тому книга певне актуальна не лише діТочкам, але і діДочкам.
ВідповістиВидалитиНу а про людей, що видають себе за інших в інтернеті, то це ж теж весело. Я сам ким тільки не був колись. Хоча найбільше полюбляв імітувати колапс самоідентифікації: сьогодні - жінка, а наступного дня - чоловік. Типу такого, як на ілюстрації:
http://payload91.cargocollective.com/1/2/66131/4127560/moocat9x12etsy_860.jpg
Але це в минулому. Це приїлося, обридло і наскучило. А тому так, наступний крок - сектантство. Подумаю над цим
як-то кажуть, чим би дитя не тішилося, аби не вішалося)))
ВидалитиНасправді дуже веселий комент. Чомусь згадалося, як до тебе надворі приставали сектанти, а ти давав їм відсіч розмовами))
Отож! Дитя буде тішитися і далі :)
ВидалитиА щодо сектантів, то кльову картину бачив кілька тижнів тому як під офісом Духовного Центру "Відродження" (апостол Мунтян в них за шефа) американські старшини мормонів вербували чергового неофіта. Подумалося "ого, вербувати на чужій території... ризиково. певне це виклик і скоро гряне Війна Сект"