четвер, 18 серпня 2016 р.

топ-5 цікавих літературних пам'ятників



Я не фанат самої ідеї памятників, а до всього мене трохи дратує одноманітність й силувана епічність  скульптур і погрудь. Значно більше надихають камерні музеї, книжки й особисті речі письменників, сповнені енергетикою й відчуттям, що власник просто вийшов десь пройтися й ось-ось повернеться.  Та все ж є кілька памятників, споглядати які мені цікаво. Їм присвячую цей пост.
Памятник  Іванові Котляревському в Полтаві
Хтось їде в Полтаву їсти галушки й милуватися величними храмами, та для мене це місто цікаве насамперед музеєм Котляревського і відомим памятником зачинателю української літератури. Що ж у нім такого цікавого? 
Ну, по-перше, тим, що створив цей памятник  неймовірний майстер жанрової скульптури Леонід Позен, творам якого якраз не притамання пафосна епічність, натомість його коник – камерність і психологізм. 
По-друге, памятник Іванові Котляревському – це своєрідний символ соборності України, адже на його відкриття у вересні 1903 року зїхалися письменники з усієї  тоді ще в кордонах не утвердженої  України.  Панас Мирний, Леся Українка, Олена Пчілка, Олександр Олесь, Гнат Хоткевич, Михайло Старицький, Василь Стефаник, Микола Лисенко, Теофіл Грушкевич, Христина Алчевська, Володимир Самійленко  та багато інших культурних діячів приїхали на відкриття памятника – і це був сильний жест єдності й національного самовизначення. Без держави, без зради і ганьби.

Памятник Шевченкові в Полтаві
У Полтаві є ще один памятник, що не може лишити байдужим. «Що це за жесть?» питають невігласи, просунуті ж кажуть: вау! Ідеться про памятник Тарасові Шевченку в Полтаві, що його створив Іван Кавалерідзе 1926 року. 

Образ Кобзаря привертає увагу нетиповістю підходу: пам ятник виконано в стилі конструктивізму.  Тарас Шевченко сидить ніби в на вершині піраміди і саркастично споглядає світ, підперши рукою обличчя, мовляв, ну-ну, я подивлюся, що ви тут про мене понавигадували і понавигадуєте у буремнім 20 столітті! Типові шевченківські вуса прикрашають непропорційно велику голову, що більше нагадує якусь кам'яну бабу, аніж образ інтелігента. Я сприймаю цей пам'ятник як іронію над типовістю більшості пам'ятників і портретів, що їх одержимі патріоти не втомлюються клепати й до сьогодні
 Пам'ятник Григорію Сковороді в Києві
Не уявляю Поділ без Могилянки і пам'ятника Сковороді. Створив його вже згаданий Іван Кавалерідзе 1977 року.
Сковорода і його стильний лук, довершений клатчем
 Цікаво, що за задумом Сковорода мав бути босим, тримати під пахвою Біблію й носити натільний хрестик – усе по сковородинівському світоглядному фен-шую. Але в соцреалізмі були інші підходи – і Сковороду довелося взути, хрестик зняти, а книжку перетворити на клатч сумку.

 Памятник Миколі Гоголю в Ніжині
У центрі мальовничого Ніжина є сквер Гоголя з памятником  письменнику. Взагалі, про Гоголя в Ніжині промовляє багато що – насамперед, Ніжинський університет, колишній ліцей Безбородька, де погано, але все ж навчався майбутній письменник. Після його смерті університет навіть збирав кошти на памятник видатному вихованцю, але вийти на пристойну суму вдалося, коли на добру справу скинулися меценати й культурні діячі брати Терещенки, М.Костомаров, Л. Глібов, І. Тургенєв та інші. 


Урешті, 1881 року памятник постав перед ніжинцями.  На перший погляд, він нічим особливо не примітний, але якщо подивитися на погруддя збоку, можна побачити профіль скульптора Пармена Забіли, який у такий оригінальний спосіб вирішив зберегти свій образ у тіні знаного письменника.

Памятник Олені Телізі в Києві
Є памятники, які просто дуже вдало розміщені. Памятник Олені Телізі на славнозвісній «поляні» КПІ саме такий. Дивлячись на тендітну скульптури письменниці, ти не думаєш про її трагічну долю, ти взагалі не замислюєшся про щось трагічне – натомість охоплює відчуття легкості, невимушеності, натхнення – і хочеться просто присісти поруч  і милуватися красою парку, бурхливістю студентського життя (на «поляні» воно саме таке 24 години на добу).  
Таким ми з друзями побачили пам'ятник Олені Телізі сьогодні,
18 серпня 2016 року
З КПІ письменницю повязувало те, що її батько був професором університету. А ще, я десь читала, що  короткий час Олена Шовгенева працювала в КПІ курєром.  Вічну молодість і красу письменниці увіковічнив скульптор В. Щур – а памятник встановили порівняно недавно, 2008 року. У цей час я саме навчалася на другому курсі, і слова, викарбувані на постаменті, були доречні для мене, як і для кожного студента:
Не раз скажу: змагайся і шукай!
Вдивляйся в очі пристрастей і зрічень!
І знаю я
в один затихлий вечір
До інших брам сягне твоя рука
.


А ви звертаєте уваги на памятники письменникам? Які подобаються?

5 коментарів:

  1. Спеціально погуглив чи була на відкритті памятника Котляревському моя Олічка Кобилянська... Ні, не була вона там... Ех... :(
    А так звертаю увагу на літературні памятники, так. Буду банальним, але подобається памятник Міцкевичу у Львові. Хоча і цей памятник Олені Телізі мені теж дуже до вподоби

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. слухай, а я ж так і не в курсі, що у вас із Кобилянською)))чому вона твоя?))

      Так, Міцкевичу пам ятник гарний

      Видалити
    2. Та то просто така прямо як мара. Але ти ж не чоловік, тобі не зрозуміти :)

      Видалити
  2. Це ж треба яка Полтава щедра на цікаві пам"ятники) Той, що Шевченку, - навіть дуже й нічого) Олені Телізі - найбільш вишуканий:) А я жодного пам"ятника, який би мені подобався, не згадаю. На думку спадає лише Леся Українка із Ковеля (її руки, точніше:)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. о, ну то вже дивний пам'ятник. та мене з категорії "найдивніший пам'ятник" найбільше лякала голова Василя Стуса: https://www.google.com.ua/search?q=%D0%BF%D0%B0%D0%BC+%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%B2%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D1%96+%D1%81%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwik0bbq-MzOAhUob5oKHa6pCLEQ_AUICigD&biw=1280&bih=876#imgrc=0T5GZRhRr_wh9M%3A

      Видалити