Невдячно буде зовсім нічого не написати про свої книжкові враження від 2017 року, тому напишу, хоч це вже неактуально: новий челендж (90 книжок) встановлено, тож треба бігти й реалізовувати, поки маю час :)
І все ж цього року прочитано 80 книжок, і не написати про них ані словечка несправедливо. Відверто кажучи, для мене робота над загальним блогерським топом була цікавішою, ніж підбиття особистих підсумків, але традиція є традиція, тому.
Найкращі книжки українських авторів
Катерина Калитко "Земля загублених"
Чи не вперше за багато років моя особиста читацька думка збіглася з думкою журі кількох конкурсів: "Земля загублених" цього року – книжка номер 1. Усе тут є: і стиль, і цікаві сюжети, і багата мова, і жанр малої прози :) Радію не тільки книжці як явищу, а й почерку авторки, її особистому, ні на кого не схожому письму.
Артем Чех "Точка нуль"
На жаль, до десятки найкращих видань року за версією книгоблогерів ця книжка не потрапила, але, на мій погляд, це маст рід. Невимушена камерна оповідь про те, як інтелігентна людина потрапляє в армію і про те, як цей досвід відбивається на її сприйнятті себе й інших, авторові вдалася.
Макс Кідрук "Не озирайся і мовчи"
Стабільно радію успіхам цього автора й поважаю його роботу над собою. Новий роман – це суміш трилеру, жахастика, містики й наукової фантастики. Знову захопливо і непередбачувано. Вважаю, що Максу Кідруку в жанровій літературі вдається більше, ніж багатьом авторам з претензією на елітарність, але без уміння створити атмосферу.
Оксана Забужко "Після третього дзвінка вхід до глядацької зали заборонений"
Це по суті перевидання малої прози Оксани Забужко, але навіть перечитування знайомого (не кажучи про відкриття нового) завжди справляє на мене невигладне враження, тому не можу не згадати про цю книжку в особистому рейтингу.
Сергій Жадан "Інтернат"
Скажу чесно: я б не хотіла читати такі книжки, але не можу їх не читати. Мені здається, що якщо я перестану (божай побіжно) цікавитися темою війни в літературі, то це ніби як маленька читацько-громадянська зрада. Тому я намагаюся читати й аналізувати, щоб краще розуміти й не дозволяти собі якихось фатальних категоричностей у судженнях про війну, що розгортається у нашій країні. З цього погляду книжка Сергія Жадана дуже потрібна, адже в ній – історія маленької людини, яка просто хоче жити, але просто на війні не буває нічого.
Найкращі перекладні видання
Селесте Інґ "Несказане"
Тут моя думка збіглася з блогерським середнім арифметичним вибором. Ба більше: стверджую, що і мої колеги на читацькому клубі зацінили цю книжку. Така увага до дебютного роману Селесте Інґ засвідчує проблему неякісного спілкування в родинах і замовчування важливих проблем там, де про них треба поговорити.
Халед Госсейні "Ловець повітряних зміїв"
Сльозогінна книжка, але дуже людяна. Теж обговорювали її на клубі. Кільком людям впарила її і ніхто не пошкодував:) Ось і мамі на Різдво повезу, впевнена, що її колеги вчительки теж зацінять. Чекаю, коли перекладуть "Тисячу променистих сонць". До речі, "Ловець" теж потрапив у десятку блогерського голосування.
Ліана Моріарті "Велика маленька брехня"
Жіночий роман про скелети в шафах порядних родин. Не певна, що книжка сподобалася мені, якби не чудовий серіал, але якось укупі з ним "Велика маленька брехня" стала чудовим літнім враженням, про яке, озираючись на читацький рік, згадала одразу.
Еліс Манро "Забагато щастя"
Нобелівська премія з літератури за малу прозу про життя домогосподарок. Тут все порішав стиль і моторошні історії про будні пересічних людей.
Френк Герберет "Дюна"
Просто тому, що ця книжка – про велич людського духу і про силу благородства.
Еріх-Еманюель Шмітт "Концерт пам'яті янгола"
Не розумію, чому ніхто, крім мене, не кричить, що це ідеальна збірка ідеально зроблених новел. Я не зловживаю словом "ідеал", але тут просто не можу стриматися. Не тільки цікаво, іронічно і, знов-таки, МАЛА ПРОЗА, а й калейдоскопічно красиво у стилі. Калейдоскопічно – тому що з абзаца до абзацу візерунок сюжету змінюється так непередбачувано, що дивуєшся і оплескуєш авторові за це вміння.
Нон-фікшн
Нон-фікшну, порівняно з іншими роками, я прочитала чимало. Ось що запам'яталося найбільше:
Максим Ільяхов, Людмила Саричева "Пиши, скорочуй"
Найкорисніший посібник з редагування й написання текстів. Він не тільки цікаво написаний, він вчить інформативно думати й критично сприймати свої й чужі тексти.
Олена Герасим'юк "Розстрільний календар"
Книжка, яка сподвигла нас із чоловіком поїхати в заповідник "Биківнянські могили". Хроніка репресій відповідає на багато питань штибу "чо в нас все так погано" і показує, де ділися ті люди, завдяки яким усе могло би бути добре.
Сьюзен Кейн "Сила інтровертів"
Хоч я й не інтроверт, але деякі ознаки давно дітектед, і знати про переваги такого стилю мислення дуже навіть не завадить.
Кріс Андерсон "Успішні виступи на ТЕД"
Як викладачу, мені треба вміти виступати перед аудиторією. Щодня. По кілька разів. Причому не тільки говорити по темі, але й надихати своєю поведінкою. Це треба в собі розвивати, і книжка Кріса Андерсона допомагає в цьому. Поради щодо публічних виступів допомогли мені, зокрема, і в підготовці до розмови про книгоблогінг в університеті. Це був перший публічний виступ, який приніс мені колосальне задоволення й натхнення.
Б. Ославський "10 успішних українських брендів"
Ця книжка теж про натхнення. Оскільки ми з командою "Тьюторії" творимо нове українське викладання, важливо підкріплювати себе інформацією, що в нас може вийти щось нвое, цікаве і круте – іншим же вдалося!
Такими виявилися 16 найкращих книжок, які перші спали мені на думку, коли я починала писати топ. Може, щось і забула, але, кажуть, найперші асоціацій найпромовистіші, тож хай буде так.
Немає коментарів:
Дописати коментар