Минулого тижня я дуже плідно відсвяткувала День української писемності та мови. Спочатку мене запросили розповісти про книжкові блоги в рідний Інститут філології, а ще блог "Якабу" опублікував результати флешмобу #5_чудових_слів. Не можу не поділитися ними у "Читацькому щоденнику".

Ще раз дякую всім, хто долучився  і долучається!

Їсти, кохати, надихатися: топ-15 найулюбленіших українських слів

• Думки

  by Тетяна Синьоок - Листопад 6, 20170

24 серпня, у День Незалежності України з ініціативи студії навчання й розвитку «Tutoria» народився флешмоб #5_чудових_слів. Протягом двох з половиною місяців його учасники згадували найулюбленіші українські слова, ділилися своїми враженнями і спогадами про те, за яких обставин ці слова потрапили до вжитку. До Дня української писемності публікуємо підсумки флешмобу #5_чудових_слів, ознайомлюючи загал із найулюбленішими словами.

---

Горнятко

---

Абсолютним переможцем рейтингу стало слово «горнятко». «Кава з чашки нашій родині вже не смакує», – пише учасниця флешмобу Оксана Владєєва. «За горнятко кави я готова заплатити на кілька гривень більше», – зізнається Яна Сабляш. Магія внутрішньої форми слова «ГОРНЯТКО» надихає мовців пригорнути найдорожчих й асоціюється з теплом і затишком.

---

Філіжанка

---

На другому місці в рейтингу мовних симпатій запозичена кавоподруга горнятка – «ФІЛІЖАНКА». Слово, яке ще не так давно на територіях центральної України вважалося екзотичним, на сьогодні полонило мовців від Сяну до Дону. І хто зна, у чому тут річ – у магічному ритуалі споживання кави/чаю, чи у вишуканості суфікса –к–, але факт лишається фактом: естетика чаювання/кавування надихає мовців аж так, що слова «горнятко» й «філіжанка» вони рейтингують найвище.

---

Смаколики

---

Третє найкрасивіше слово теж із харчової царини. Воно – нерозлийвода із горнятком і філіжанкою, проте стосується їжі, а не пиття. Це слово – СМАКОЛИКИ.

«Смаколик – це моє солодке слово з дитинства. Скільки радості було в дитячих очах, коли приходив до нас в гості дядько, діставав із кишені цукерку і з абсолютно серйозним виразом обличчя говорив, що цей гостинчик мені зайчик передав», – пише Ірина Хлистік. «Коли наступного разу вам захочеться чогось «вкуснєнького», згадайте про смаколики», – радить Юліана Зелена.

---

Кохання

---

І тільки з четвертого місця рейтингу найулюбленіші слова перестають стосуватися їжі й нарешті свідчать про вияви не харчової, а вищої нервової діяльності 🙂 Найулюбленіше слово принагідно до почуттів – слово «КОХАННЯ».
Взагалі, якби до рейтингу зараховувати не окремі слова, а спільнокореневі, то слова КОХАННЯ/КОХАТИ очолили б топ рейтингу #5_чудових_слів.

Але оскільки з погляду мови все-таки це різні слова («кохання» – абстрактне поняття, а «кохати» – дія), то правильно їх розмежувати.

---

Любощі

---

На 5 місці знову слово про любов – «ЛЮБОЩІ». На відміну від ніжного кохання, у цьому слові є еротичний підтекст. «ЛЮБОЩІ» – це харизматичний українських відповідник до безликого слова «секс». «Любощі – люблю нашу українську м’яку Л у поєднанні з кусючою Щ. Слово приємне в усіх розуміннях», – зізнається Інна Хлистік. Ну а дехто з учасників, як-от Катерина Девдера, просто вподобав звучання звукосполучення –ОЩІ! І секс тут ні до чого 🙂

---

Любов

---

На 6 місці розташувалося слово «ЛЮБОВ». «Любов. То закон нашого життя», – вважає Майя Кліщевська, і багато хто, судячи з частоти вживання цього слова, погоджується з нею.

---

Натхнення

---

Однакову кількість згадок зі словом «любов» набрало слово «НАТХНЕННЯ». Однак якщо попередні слова учасники флешмобу коментували, то слово натхнення просто лишали в списку без зайвих слів. Ну а що тут скажеш — містке слово «НАТХНЕННЯ» коментарів не потребує!

---

Мрія/Затишок/Бовваніти

---

Наступні слова першої десятки набрали однакову кількість згадок. Це слова «ЗАТИШОК», «МРІЯ» і, хай як дивно, «БОВВАНІТИ». І якщо «затишок» і «мрія» можна прокоментувати категоріями цінностей, то «бовваніти» увійшло в десятку тільки через своє особливе звучання. Ось так милозвучність робить погоду у світі мовних рейтингів!

---

Світлина/Паляниця/Колежанка/Незабаром/Камізелька

---

Фінальна п’ятірка найчастіше згаданих слів флешмобу іще цікавіша. Це слова «світлина», «паляниця», «колежанка», «незабаром» і… «камізелька». І знову суфікс –к– нагадує про себе!

Особливо цікаво побачити в лідерах слово «колежанка», яке в контексті активного поширення фемінітивів демонструє, що мовці (і мовкині) готові потихеньку розширювати свої словникові обрії (овиди, небокраї, горизонти…).

---

Не минулося без книжок

---

Окрім слів, дехто з учасників згадав й українських письменників, з творчості яких мовці й дізналися вабливі слова. Отже, учасники флешмобу вдячні за розширення словникового запасу таким сучасним письменникам і письменницям:

Юрієві Винничуку
Надійці Гербіш
Марині Гримич
Мирославу Дочинцю
Оксані Забужко
Андрієві Кокотюсі
Василеві Шкляру,

а також класикам української літератури шістдесятнику Василеві Симоненку й людині, яка навчила українців мріяти, – Михайлові Старицькому.

---

Трохи статистики

---

За результатами флешмобу #5_чудових_слів було укладено міні-словник, до якого увійшло 280 слів. Найбільше слів – 40 – передбачувано виявилося на літеру П (в українській мові саме на цю букву існує найбільше слів). Удвічі менше, але суттєво більше порівняно з іншими літерами, слів на літери Н і С. Жодного слова не було на букви А, Е, Є, И, І, Й, Щ, Ю. І якщо з літерами А, Е зрозуміло – питомих українських слів на ці літери не існує, – то на букву «Щ» були сподівання побачити хоча б слово ЩАСТЯ. Але поки що ніхто його не згадав.

З-поміж усіх учасників флешмобу активнішими виявилися жінки – 68 відсотків, і тільки 32 відсотки за чоловіками.

---

Слово про слова

---

Самі ж слова, які учасники флешмобу визнали за чудові, виявилися різноманітними: від діалектизмів (цімборка, ровер, шпацірувати, кремпуватися тощо) до пуризмів (рівноденник (екватор), прямовисний (вертикальний), хідник (тротуар) та ін). Проте більшість все ж обрала загальновживані слова на позначення абстрактних понять, причому майже всі вони мали позитивну конотацію. Щодо лексичного значення, то більшість слів стосувалися абстрактних характеристик особистості і її дій, зовнішності, родини, а також конктерних предметів побуту. Докладно ознайомитися зі словами можна, зазирнувши до словничка.

Різноманітність слів, згаданих у флешмобі, можливо, не дає підстав до розлогих узагальнень через невелику (поки що) кількість учасників. Проте він переконує в найголовнішому: українська мова цікава, вона надихає. Надихає на спогади, на гортання словника, на читання, на літературну творчість, на гумор (згадати б хоча б слово Ігоря Ласточкіна «януковоч», який ведучий назвав з-поміж улюблених). Українська мова – це мова дитинства і мова досвіду, це мова відкриттів, мова досягнень і почуттів, мова книжки і мова пісні, мова роботи і мова творчості, мова-натхнення, мова-виклик і мова-любов.

Тож у День української писемності хочемо побажати, щоб у житті не бракувало приводів для чудових слів. Нехай їх буде якомога більше!