пʼятниця, 2 лютого 2018 р.

Загубитися між сторінками

Вам знайоме відчуття щастя, коли ви читаєте якусь захопливу книжку, а потім випадково в місті зустрічаєте когось, хто теж її читає просто цієї миті? Якщо так, то вам, певно, хочеться негайно запитати про враження, поділитися своїми і, можливо, знайти нового книгодруга. Та й для історії кохання історія незла, правда ж?
А тепер уявіть, що ви буквально провалюєтеся в текст і блукаєте там. Минаючи всі ці вигадані кимось міськими закапелками, милуючись будинками і пейзажами, вдихаючи аромат випічки з найближчої уяної кондитерської... Ви почуваєтеся зачарованим магією чужої вигадки, і для повного щастя бракує одного – співрозмовника, що здатен бачити й відчувати те саме. Якщо вам пощастить,  ви зустрінете його просто в нетрях тексту. Так, як це трапилося з персонажами роману сучасного сербського автора Горана Петровича "Крамничка "З легкої руки" ("Комора", переклад Алли Татаренко).
Події розгортаються довкола таємничого, давно виданого роману, що його студент Адам Лозанич має відредагувати. Автор рукопису давно помер за химерних обставин. Адам намагається з'ясувати, що ж насправді сталося і яка його місія у відродженні книжки.
Десь на іншій вулиці Белграда стара пані зі своєю гувернанткою Єленою спільно читають книжки й мандрують літературними світами, забуваючи про існування світу реального. Пані береже таємницю, яку, втім, поки що не довіряє Єлені. Урешті-решт, ниточка таємниці приведе Лозанича до цієї пані – їх поєднає таємничий роман. Такою є поверхня фабули "Крамнички "З легкої руки". Глибину ж роману кожен осягне по-своєму.
"Крамничка" прекрасна, хоч з якого боку глянь.
Якщо ви – романтична натура, що культивує в собі естетику прекрасного страждання, "Крамничка" занурить вас у світ благородних почуттів обожнення прекрасної дами. Тут ви зустрінете поета і його Твір, написаний з любові й неоцінений сучасниками. Тут вагатиметеся, якій стороні любовного трикутника віддати симпатії. І, звісно, насолоджуватиметеся атмосферою естетики речей – книжок, парчевих стільчиків й інших дрібниць, якими сучасна людина в реальному житті переважно нехтує, віддаючи перевагу мінімалізму й простору.
Якщо ви – іронічний літературознавець, якого трохи піднуджує від кохання-страждання і який припускає, що, може, у чомусь критики Твору нашого поета не помилилися, "Крамничка" сподобається і вам, тому що цей роман – благодатна нива для аналізу художніх прийомів постмодернізму. Усього, що люблять дослідники, – алюзії, гра, багаторівневість структури, бездоганний стиль, гумор. Тут вам і детектив, і містика, і любовний роман, й історія Сербії – і всього в романі з лишком: бери й аналізуй! 
Та все-таки цей твір ідеально личитиме напівреальному, напівуявному досвіду Його Величності Читача. Тобто людині, яка  знає істину фрази "скільки книжок ти прочитаєш – скільки життів і проживеш" і яка не завжди усвідомлює, звідки виникає точне розуміння якоїсь життєвої ситуації – зі свого досвіду чи з досвіду чужих книжок?






2 коментарі:

  1. Який чудовий відгук! Якби я не почала читата, як скажена, п'ять книжок одночасно, то взялася б за цю... Але все ж побоююсь цих любовних ліній

    ВідповістиВидалити